Українська Греко-Католицька Церква. Львівська Архиєпархія, м.Львів, пл.Кропивницького 1, тел. (032)2334073, email: [email protected]
"Великий дар — сльози в молитві, а захоплюватися бісівськими помислами — те саме, що смерть." (Св.Єфрем Сирійський)

Європа, секулярна за замовчуванням

Переглядів: 1835Коментарі: 0
Різне

Стівен Баллівант – шанований британський академік, який досліджує, зокрема, релігійну ситуацію в Європі. Нещодавно він підготував доволі гнітючий матеріал про сучасний стан і перспективи християнства на європейському континенті. Спираючись на дані Всеєвропейського соціологічного опитування, Баллівант опублікував короткий звіт «Релігійність молоді в Європі», покликаний стати в пригоді католицьким єпископам, які в жовтні цього року зберуться на Синод про молодь у Римі. Звіт стосується релігійного світогляду молодих людей віком від 16 до 29 років і вказує на вкрай низькі рівні релігійних практик і зацікавлень.

У Чеській Республіці, наприклад, 91 % молодих людей узагалі не визнає жодної релігійної приналежності, 80 % ніколи не моляться, а 70 % не відвідують релігійних служб. Ситуацію в цій країні, звісно, можна вважати винятковою, але дуже низький рівень релігійності також характерний для Великої Британії, Нідерландів і Швеції. І хоча Баллівант не наголошує на конфесійному аспекті, найпохмуріше щодо молодіжної віри виглядають території, які століттями були центрами протестантської Європи. Лише 7 % англомовних респондентів ідентифікують себе як англіканці (члени державної Церкви), тоді як 10 % вважають себе католиками, а 6 % – мусульманами.

Особливо вражає категорія «ніколи не молюся», яка показує, що йдеться не просто про людей, релігійних у серці, але невдоволених інституціалізованими Церквами. Особи, які ніколи не моляться, переважають серед молоді в Іспанії, Франції, Бельгії й Угорщині. Картина не абсолютно негативна – показники свідчать про те, що християнська віра й дотримання релігійних практик процвітають у таких країнах, як Польща, Литва, Ірландія й Португалія, – але загальні тенденції очевидні.

Важливішим за будь-які статистичні дані здається загальне зауваження Балліванта про те, що «християнство як норма за замовчуванням зникає – і якщо не назавжди, то принаймні на найближчі сто років… Новий типовий параметр – це “без релігії”, а ті, хто вважає себе релігійним, відчувають, що пливуть проти течії».

Норма за замовчуванням – це потужний фактор. Наприклад, у США для більшості людей релігія (і, зокрема, християнство) досі залишається світоглядною нормою, що й зумовлює відповіді на опитування. У США тільки переконані невіруючі відкидають можливість звернення до надприродної допомоги за будь-яких обставин. Дотримання такого світогляду, який вважає віру типовим параметром, також докладається до тенденції американців перебільшено оцінювати свої релігійні практики та відвідування храмів.

Тимчасом у більшості країн Європи такої норми більше не спостерігаємо. Байдуже, чи належить до якоїсь Церкви конкретна особа – релігійність тепер не сприймають як нормальний чи природний стан, і саме в цьому полягає історичне зрушення. Узагальнену спільну європейську відповідь можна сформулювати так: «Звісно, я не молюся. Як вам спало на думку про таке спитати?»

Зауважимо, що дослідження Балліванта не обов’язково пророкує, що на зміну християнській Європі прийде ісламська. Попри те, що мусульмани добре представлені в дослідженні, малоймовірно, щоб їхня віра залишалася стійкою через кілька десятиліть життя в дуже секуляризованій атмосфері, яка зараз переважає на більшій частині континенту.

Але перш ніж писати некролог європейській релігійності, варто уточнити кілька деталей. Наприклад, це дослідження охоплює не все населення, а лише молодь, і є чимало аргументів на користь того, що дорослі люди стають релігійно активнішими, коли утворюють сім’ї.

Прогнози щодо віри мають враховувати також фактор імміграції. Мігранти з-поза меж Європи, зазвичай, значно релігійніші за «старих європейців», і серед цих новоприбульців дуже багато християн. Одна з причин того, чому Чехія – це така твердиня невіри, полягає в тому, що в цій країні вкрай мало неєвропейських мігрантів. Так, останніми роками сюди прибуло чимало іммігрантів, та вони здебільшого походять із інших секуляризованих європейських держав.

У Великій Британії, навпаки, є дуже багато палких християнських новоприбульців із Глобального Півдня, без яких Лондон, найімовірніше, виглядав би так само радикально секулярним, як і Прага. Уже зараз 20 % католиків Сполученого Королівства народилися за межами держави – і цей показник не враховує сімей другого покоління. Тут, як і в інших країнах, відсоток іноземців і вихідців з інших країн у християнських Церквах найближчими роками неухильно зростатиме.

Буллівант не пропонує масштабних планів щодо рехристиянізації або «нової євангелізації». Його найважливіший висновок полягає в тому, що Церква більше не може робити ніяких, навіть найменших припущень про християнську основу вірувань і знань, притаманних європейським суспільствам. Епоха «масового християнства» – віри за замовчуванням – скінчилася. Європейські Церкви виживуть, але як значно менші й відданіші у вірі спільноти. Їм доведеться вчитися діяти в суспільстві, що не матиме особливого уявлення про те, як ставитися до них і до їхнього цікавого й екзотичного способу життя.

Що, насправді, дуже схоже на перші століття християнства.

Джерело :Католицький оглядач

Залиште коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question


(Щоб коментувати анонімно, введіть ім'я і символи внизу).Анонімні Коментарі буде опубліковано після перевірки.
Зареєструйтесь тут, щоб отримати відповідь на e-mail. Як реєструватися читайте тут

    

  

вкажіть своє ім'я, і введіть символи внизу

(Обов'язково)