Храм Свв.Ольги і Єлизавети
Українська Греко-Католицька Церква, м.Львів, пл.Кропивницького 1, тел. (032)2334073, email: [email protected]
"Хто грішить, від того Бог далекий, тому лукавий сповнює його страхом. І завжди такий живе у виснажливому страхові." (Св.Єфрем Сирійський)

Збірка проповідей на молебень до Пресвятої Богородиці ШОСТА ПРОПОВІДЬ

Переглядів: 2076Коментарі: 0
Проповіді

о.Володимир Сайчук

ШОСТА ПРОПОВІДЬ

"Блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають" (Лк. 11, 28).

"А мати його зберігала всі ці слова в своїм серці..." (Лк. 2, 51).

Віра Пречистої Діви Марії була не тільки охоча, але також постійна і жива.

Роздумуючи про життя святих під час їхньої земної мандрівки, уявляємо собі його дуже помилково. Нам здається, що вони пройшли через життя, немов милу і приємну прогулянку до неба. Немов би без боротьби і труду, оточені сяйвом святості, посеред великих об'явлень, немов на ясних хмарах були занесені до Бога. Не так воно було, бо святі Господні пройшли таке саме життя, як нераз ми. І мали у тому житті більші тягарі і небезпеки, випробовування і боротьбу ніж ми. А зокрема великого випробовування дізнавала їх віра.

І Пречиста Діва Марія також не була винятком. Ще більше, здається, що ні одна душа людська не переходила через такі досвідчення і проби як Марія.

Справді, все, що обіцяв Господь через Ангела, було виконане. Але то виконання наступило в формі незмірно тяжких випробовувань для віри Марії.

Обітниця Божа проголошувала: "Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус. Він буде великим і сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його Батька, і він царюватиме над домом Якова навіки й царюванню його не буде кінця" (Лк. 1, 31 — 33).

Так обіцяв Господь і Марія згодилася з його волею. Але в яких умовах? Оце лежить Бог-Чоловік в нужденній стайні, без жодних елементарних умов, без яких ще не родилася на світ найбідніша дитина. Чи не було то випробовуванням віри Марії?

Слухаючи про Вифлеєм, сьогодні ми уявляємо собі най-гарнішу поезію Різдва Христового, бо знаємо, що той Хрис-тос, що лежить в яслах, переміг світ, і став нам Спаси-телем.

Але як же інакше уявлявся той убогий Вифлеєм Марії, Вона бачила тільки зимну, напіврозвалену темну стайню для худоби, де в кожний кутик задував зимний вітер. Де в кожному куті була незмірна убогість і велике занедбання. Чи не захиталася б наша віра, що то Бог на тім місці має народитися? Але Марія не хитається в своїй вірі.

Бог обіцяв, що Син її буде Спасителем свого народу. І вона так само чекала потужного Месію, який звільнить жидівський народ з ярма загарбників. Заледве привела його на світ, а вже стає переслідувана через Ірода. Чи не захиталася б наша віра, чи то справді є Месія, чому Бог з Неба його не оборонить. А Марія не сумнівається у вірі. Вона втікає з Дитятком в далекий, зненавиджений від її народу Єгипет, де посеред ідолопоклонства ростить свого Сина.

Але ще більшим випробовуванням її віри були довгі літа очікування, коли бачила свого Сина, який тихенько зростав, як інші діти, вчився, помагав вдома. І ніде не було видно у той час, що то Месія. Чи витримала б наша віра випробовування аж 33 роки? А Марія не сумнівається. Врешті прийшов час, коли Син її виступає прилюдно, проповідуючи Божу науку. Здається ось ось наступить довгожданне царювання його над домом Ізраїля. Але де там?

Той народ, до якого він прийшов, ненавидить його. Не слухає його науки. З нього насміхаються, ним погорджують. Де ж Месія, хіба то не Ісус, син Йосифа і Марії...

Як же ж тяжко повірити, як тяжко витримати! Але Марія мовчить і зберігає все у своїм серці віру.

Врешті наступає чорний день. Найчорніший і страшний день, який захитав і відібрав віру в багатьох. її сина мордують, розпинають... А вона слізьми своїми омиває мертве тіло її Сина, здіймаючи з Хреста. Здається все закінчено... Де Месія? де Спаситель?.. Той син її, що Ангел обіцяв, що буде великим, мертвий. Зимне його тіло спочиває у неї на колінах.

О Боже! Якої ж великої віри треба було в той момент! АМарія вірить і зберігає все в роздертім і до краю зраненім серці.

І коли так дивимося на непорушність і постійність Марії у вірі, признаємо божественність тієї чесноти, а серця наші в захопленні і радості від неї.

Коли ж, однак, звернемо свої очі на нас самих і нашу віру, то відразу опустімо їх зі встиду вниз до землі. Бо і крихітки тої віри, що влив в нас Господь Бог, не маємо.

А ми багато більше отримали і постійно отримуємо від Бога потіхи і зміцнення віри через Хрещення, Миропомазання і інші Святі Тайни, аніж в своєму житті отримувала від Бога Пречиста Діва Марія.

Чому ж наша віра така слабенька? А найперше забуваємо про ту правду, що віра наша, якщо має бути правдива, то мусить бути постійна, жива і діяльна в любові. І віру свою маємо плекати немов найделікатнішу квітку. "Віра без діл мертва", запевняє нас апостол.

Щоби квітка могла зрости і розвиватися, потрібно її доглядати і підливати. Щоби віра наша росла і розвивалася, мусимо дбати про Освячуючу ласку Божу. Ласка Божа для спасення є конечно потрібна, каже нам правда Святої Віри. А ласку Божу черпаємо в житті побожнім і в Святих Тайнах.

Віра наша має бути живою, а оживленна осв'ячуючою ласкою, мусить в ділах проявлятися. Мусить перейняти ціле наше життя, наші думки, вчинки, мову. Все в житті має коритися принципам нашої віри. Не можна бо вірити інакше, а жити ще по іншому.

І найдосконалішим прикладом віри для нас є Пречиста Діва Марія. В хвилинах прикрих і в хвилинах радісних її віра є незмінна і тверда. Вірить в часі Благовіщення, вірить в часі різдва, вірить коли слухає науки свого сина, вірить коли стоїть під хрестом. Вірить з любов'ю, постійно і твердо. Бо з віри пливе ціле її життя, з віри починається кожен її учинок.

Інакше, на жаль, буває нераз з вірою нашою. Якже часто двигуном нашого життя є не віра, а світ і його принципи, людський погляд і мінливі захоплення. Вчинки наші щоденні часто спонукає не віра, а тільки світові інтереси, а дуже часто навіть злі нахили нашої природи. І тому віра наша, переставши бути мотором нашого життя поволі вмирає. Дальшим ворогом нашої віри є непогамовні пристрасті, які як бур'ян заглушують чудовий цвіт нашої віри. Ніколи віра наша не слабне з причини того, що Господь Бог нас опустив. Лише тому, що душу свою самі занедбуємо і опускаємо, віддаючися спокусам і злим нахилам.

Віра наша слабне також від спілкування з людьми невіруючими, фальшиві принципи життя яких, немов спокуса, відтягають нас від Бога і його правди.

Дуже небезпечна для нашої віри є неморальна преса, книжки, кінофільми. Отрута ця є небезпечна, бо діє поволі, поступово, відвертаючи нас від речей Божих, а повертаючи до злих пристрастей і нахилів.

Втікаймо від небезпеки спокус, які готує нам диявол в світі, щоб знищити нашу віру. Шукаймо середників, що віру нашу зміцнити можуть. А ними є, насамперед, слухання Божого слова, слухання проповідей і наук. Бо слово Боже не одного відвернуло від зла.

Побожно берім участь у Службі Божій і приступаймо часто і гідно до Святого Причастя. Бо ніщо так не зможе в нас зміцнити віру як присутність Христа в душі нашій.

А нарешті одним із головних середників зміцнення нашої віри є ревна молитва. Плекаймо її в наших родинах, а передусім молімся за зміцнення віри в нас самих і в нашім народі.

Молімося за зміцнення віри і до Богородиці Марії, бо вона сама багато увірувала і зможе помогти нам увірувати —- Амінь.

До теми:

  1. Під час шторму в Середземному морі корабель "Глазго" потрапив у великий шторм. Хвилі висотою на багато більші від корабля, заливали його. Здавалось, що корабель ось-ось втратить управління і перевернеться. Матроси корабля вбігли до каюти, де відпочивав великий кремезний матрос: "Рятуйтеся! Великий шторм, ми скоро усі загинемо". "А хто за кермом?" — запитав юнак. "Капітан",— відповів матрос. "Капітана я давно знаю. Якщо капітан за кермом, то все буде гаразд",— відповів матрос і далі продовжував спати, не дивлячись на великий шторм.

    У хвилини, коли сумніви охоплюють нашу душу, Віра в Бога допомагає нам цілковито Йому довіритися.

  2. Якщо найкращого співця з птахів солов'я посадити в одну клітку з горобцями і тримати його там дуже довго, то за деякий час він перестане співати, а почне цвірінькати. Почне дзьобати як горобці і наслідувати їх поведінку. І не відомо чи почне він співати знову, якщо його повернути у зграю солов'їв.

    Якщо краплина дощу, чиста і прозора, впаде на брудну, запилену землю, вона перетвориться на брудну глину. Якщо вона впаде на листочок квітки. І сонечко освітить її. Вона заграє усіма барвами веселки. Людина, що навіть має сильну Віру, коли пов'язує свою долю з людиною невіруючою, може втратити цю Віру. Коли людина почне читати безбожницькі книжки, безперервно почне дивитись телевізор, то від цієї брудної інформації вона також може втратити Віру. І не відомо чи вона поновить її у собі.

Залиште коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

(Щоб коментувати анонімно, введіть ім'я і символи внизу).Анонімні Коментарі буде опубліковано після перевірки.
Зареєструйтесь тут, щоб отримати відповідь на e-mail. Як реєструватися читайте тут

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(Обов'язково)