“Віра і Світло” – це міжнародний рух спільнот для розумово неповносправних осіб, їх сімей, капелана та молоді – волонтерів. Члени спільноти зустрічаються, щоб ділитися труднощами і радостями, святкувати та молитися, підтримувати одні одних, зростаючи у дружбі, вірі та любові, спільно беруть участь у літніх таборах, реколекціях та прощах.
"Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, і незначне світу та погорджене Бог вибрав."(1 Кор. 1,27-28)
Співзасновниками цього руху у Франції 1971 року стали Жан Ваньє та Марі Елен Матьє.
“Віра і Світло” грунтується на переконанні, що кожна людина, хай якою була б її неповносправність, бажана й безцінна, а, отже, заслуговує любови, поваги та права на самореалізацію.
На сьогодні є понад 14 тисяч спільнот “Віри і Світла” у більш як 80 країнах світу. В Україні перша спільнота утворилась в 1992 році у Львові.
До цього руху теж належить спільнота “Сонечко”, яка є при парафії церкви Свв. Ольги та Єлизавети. Перша зустріч спільноти відбулася 17 липня 2005 року. Вже чотири роки ми разом: співаємо та молимося, відпочиваємо та святкуємо, відвідуємо друзів у інших спільнотах, їздимо на табори та прощі.
Спілкуючись і проводячи час разом ми отримуємо неоціненний дар прийняття кожного, а також прийняття себе, як улюбленого творіння Божого. Часом наші неповносправні друзі дарують нам особливі «квітки», які торкають і змінюють серце кожного. Ці «квітки» ми називаємо – фіоретті.
* Ф І О Р Е Т Т І
Одну з наших зустрічей спільноти можна було б назвати Днем друзів Анастасії. Анастасія – дуже талановитий друг. Вона пише вірші, повісті і ще багато всього іншого. Нажаль Настуся (не дозволяє себе так називати, бо вимагає повагиJ) дуже рідко відвідує наші зустрічі і Літургії. І от одного разу, майже через рік після останніх відвідин спільноти, Анастасія таки прийшла. Вся піднесена і радісна вона проголосила кожного своїм добрим другом, чого раніше ніколи не робила. Ми були надзвичайно вражені, і теж щасливі. Тому цей день ми можемо назвати Днем друзів Анастасії.
На наш перший табір, а це було в 2005 році, поїхало дуже мало друзів і приятелів, бо ми тільки-но заснували спільноту. Одна з наших друзів Мар’янка не дуже хотіла з нами спілкуватися. Кожного разу коли ми намагалися з нею заговорити, Мар’янка ігнорувала нас, але ми не здавалися і продовжували спілкуватися: бажали «смачного», «доброго ранку», «надобраніч», і ще багато всього іншого. І ось наприкінці нашого табору, під час останнього обіду, коли всі були зайняті іжею Мар’янка голосно виголосила: «СМАЧНОГО ВСІМ!!!»
Влітку 2005 року в моєму житті сталася подія, яка змусила подивитися на світ трошки по-іншому. Це було в таборі в с. Дора в спільноті «Віра і Світло», де я познайомилася з Мар’янкою (розумово неповносправною), яка чомусь боялася великих сходів в приміщенні і дуже мало розмовляла, та й то не з усіма.
Практично на другий день нашого відпочинку ми з нею почали трошки розмовляти і проводити більше часу разом за іграми. І ось одного разу, ближче до дня нашого від’їзду, Мар’янка заговорила до мене, і мала бажання зі мною розмовляти. Це було неймовірно, а особливо, коли вона назвала мене майже на ім’я (цьоця Леся ☺), і так називає до сьогоднішнього часу.
Олеся Костів (цьоця Леся)
Про наших друзів можна розповідати багато. Кожний з них це особливий теплий і лагідний промінчик одного великого СОНЕЧКА, тому й спільнота наша тішиться тим ім’ям.
«Віра і Світло» - цей рух і наша окрема спільнота стали для мене такими рідними і близькими. Почуваєшся часом неначе вдома в одній великій родині. Всі ми давно вже полюбили одне одного, разом радіємо, разом сумуємо, разом готуємось до свят. А їх в нашій великій віросвітлянській родині так багато ☺ ☺ ☺.
Найбільше мені запам’ятався перший табір нашої спільноти. Дуже багато гарних вражень, тому що це було моє перше знайомство з «Вірою і Світлом». А ще багато нових знайомств і я вперше була в КАРПАТАХ ☺.
Кожень день нашого табору був розписаний так, що не було часу нудьгувати: поїздка на канатну дорогу, гірські походи, святкування, ігри. Дуже багато нового. В цьому таборі я вирішила, що надалі залишуся у «Вірі і Світлі».
Оленка Король
Спільнота «Сонечко» утворилась з віри, розуміння, бажання, любові до наших друзів. Коли ми збираємося разом на зустрічі відчувається тепло і ласка один до одного на підставі цього виникла назва «Сонечко». Найбільше запам’ятається на все життя – це наш перший табір. Були майже всі наші друзі. Коли ми приїхали була пасмурна дощова погода, на другий же день розпогодилось і на небі з’явилося сонечко. Ми провели разом незабутні дні.
Аня Іваницька
*«Фіоретті» (fioretti) з італійської означає маленька квіточка – невеличкі історії наших друзів, які торкають серце.
Запрошуємо до нас на: Святу Літургію кожної 2-ї неділі місяця на 15.00 год. Зустріч спільноти кожної 4-ї неділі місяця на 15.00 год.
Спільнота «Сонечко» при церкві Свв. Ольги і Єлизавети.
В Храмі Свв. Ольги і Єлизавети звертайся до о.Ігора Калаша
.jpg)
