«Молитися – це не означає скласти руки й чекати, коли все само собою станеться як слід. Ми поручаємо Богові наше майбутнє, нашу долю, але ми є людьми і тому повинні діяти. Є така англійська приповідка: «Працюй так, ніби все залежить від тебе, а молися так, ніби все залежить від Бога».
«Безумовно, є такі моменти, коли ми переживаємо труднощі, недуги і не можемо піти до церкви, але не кажімо, що не маємо часу молитися.
Я можу молитися всюди – чи я хворий, чи здоровий.
Скажімо, є багато людей, які змовляють майже вголос молитви, коли їдуть автом, і це їм навіть помагає зберегти увагу. Вони цей час проводять із користю, коли більшість людей навіть не звертає увагу на те, що час, коли забуваємо про Бога, є втраченим».
«Бог випробовує нас через різні обставини. Якщо ми поставимо Його на першому місці, житимемо за Його законами і будемо Йому довіряти, то можемо мати оправдану надію на Його поміч».
«Якою буде наша Україна, залежить від нас, від кожного з нас.
Що маю на думці? Усе залежить від того, скільки добра ми бажаємо громадянам нашої Батьківщини і скільки зусиль готові докласти, щоб те всенародне благо стало дійсністю.
Не милозвучні слова, а конкретні позитивні вчинки – це основа відповіді на поставлене запитання. Іншими словами: Україна буде такою, якою ми її зробимо».
Джерело :Блог отця Івана Галімурки
.jpg)
