Відгуки

27 вересня 2010 р. я народила дівчинку. Вага 3450 г., ріст 53 см.Назвали Софійкою. Пологи були "класичними" і тривали близько 18 годин.Перші 8 годин перейми були зовсім не сильними, їх можна було терпіти,але попри те, в цей час, за Вашими порадами, я налагоджувала ритмдихання, випробовуючи також різні його типи. Найрезультативнішимвиявився третій тип дихання. Цікаво, що саме він був зовсім незручним,коли я тренувалась. Під час перехідного періоду, коли ще не можна булотужитись, а дуууже хотілося (цей період тривав годину чи навіть півтори- точно не пригадую) дуже допоміг тип дихання - "задування багатьохсвічок, вдихаючи ротом". Між потугами я просто ритмічно дихала. За весьчас пологів найважчим все-таки був перехідний період.Народжувала я з чоловіком і ми разом намагалися виконувати ті основнізавдання, які повторювали на кожному занятті у Школі народжувати.Чоловік суттєво мені допомагав. Під час перейм я опиралася на ньогоспиною, провисаючи. Ця позиція значно полегшувала біль. Також вінзасікав час між переймами, подавав воду, нагадував про розслаблення тадихання під час потуг, спілкувався з медперсоналом, молився та загаломемоційно підтримував.Неможливо передати на словах ті емоції, які ми відчули, зустрівшись зісвоєю донечкою. За Вашою порадою ми обоє подивились щойно народженійдівчинці у очі. Спершу вона побачила тата, а потім підняла голівку іподивилась на мене. Цей погляд неможливо забути.Зараз ми з величезною приємністю згадуємо наші сімейні пологи,аналізуємо їх і тішимося з того, що пережили їх разом. Чогось із Вашої"програми максимум" виконати не змогли, щось можливо не так вдалося, алеобіцяємо собі виправитись, коли народжуватимемо вдруге.Велика подяка вам п. Олю, п. Зореславі та о. Володимиру! Завдяки Вам ящасливо народила і зараз успішно годую свою донечку грудьми.Усім майбутнім мамам бажаю легких пологів і раджу - відвідуйте Школународжувати і народжуйте разом з чоловіком!З повагою, Ірина Василько

• Ірина
• 31-12-2010
• 00:24:03

Доброго дня п. Олю! Минулого понеділка я народила донечку. Вага 3500г, ріст 53см. Назвали Катрусею. Пологи були не просто швидкими (3 год.) і легкими, це були просто прекрасні пологи. Це було велике чудо в моєму житті. Я щаслива, що Бог дав пережити мені такі пологи і зустрітись зі своєю маленькою донечкою.Хочу Вам подякувати, бо в тому є велика Ваша заслуга! Дякую за всю ту інформацію, яку Ви розповіли. Дякую, що навчили мене правильно дихати в пологах!!!! Мені це ДУЖЕ стало в пригоді. Чесно кажучи, я завжди сумнівалась, що дихання настільки помічне в пологах. Я думала, що розслаблення і правильні позиції допомагають, а от дихання хіба відволікає і чимось займає маму. Тепер я розумію, що помилялась. Від самого початку пологів, я почала дихати. Дихала зразу ротом, мені так було краще. Кілька перейм я не встигала зразу почати дихати, то ці перейми були важкими. Всі решта, на яких я дихала, були цілком терпимі.Тепер про розслаблення. Під час вагітности я гарно навчилась розслаблятись, що мені теж дуже допомогло. Я не можу згадати жодної перейми, навіть під час потуг, щоб я напружувалась. Весь час пам'ятала Ваше "зуби окремо", і обличчя, руки були постійно розслаблені Всі пологи я була в позиції зігнувшись і спершись на стіл або рачки. Народжувала напівсидячи.Ось так я виконувала програму мінімум Також між переймами я молилась (Ісусову молитву або своїми словами), розмовляла з малятком і з чоловіком по телефону. На жаль, він не встиг, бо пологи були дуже швидкими, але дуже хотів з нами бути.Перейми в мене спочатку були через 7хв., потім дуже несподівано стали через 3хв., а за ними потуги, які тривали десь півгодини. Я продихувала їх песиком.Я не знала, хто живе в мене в животику, але дуже хотіла дівчинку. Катруся зразу заплакала, мала гарний колір шкіри. Через півгодинки сама правильно взяла груди. Плацента була ціла, розривів не було. На велике здивування лікарів, хоч пологи були стрімкими, Катруся повністю здорова. Все пройшло чудово. Мені хочеться ще не раз пережити такі пологи Зараз годую тандемом Катрусю і Петрика. Молочка маю багато-багато.Як трошки підростемо, то навідаємось до Вас. Ще раз дякую! Також дякую п. Зореславі. Передавайте всім вітання і побажання легких пологів.Оленка Никитюк

• Оленка
• 20-10-2010
• 18:54:53

Я хочу подякувати Школі!!! Ви робите надзвичайно корисну справу. Найстрашніше – це незнання. А ви від нього рятуєте. Я йшла на пологи абсолютно готовою, знала що, як і за чим буде відбуватись, що мені потрібно робити. Диханя, якому ви навчили – це сила породілі! Завдяки диханню, я зовсім не кричала,а відповідно і донечці мой було легше в її важливій роботі – народитись на цей світ. Мені шкода жінок, яким доводиться народжувати без чоловіка, і всіх свої знайомих я агітую виключно на сімейні пологи. Навіть якщо абстрагуватись від духовної складової народження нового члена родини, допомога близкої людини - необхідна. Чоловік спочатку сумнівався , чи радше боявся того, що мені буде боляче, а він не знатиме як мені допомгти. Це його дуже гнітило. Я аргументовано пояснила, що його допомога особливо під-час перейм мені просто необхідна. Та й взагалі, з ним мені буде не так страшно. Гадаю, не останню роль в процесі переконання зіграло те, що я привела його в Вашу школу на лекцію про пологи. Зрештою, ми домовились, що він буде протягом перейм, а на потуги вийде (боявся). Насправді чоловік був зі мною протягом усіх пологів і спостерігав за народженням донечки. Переоцінити його підтримку – неможливо. Ті 10 хвилин, які я була в пологовому залі без нього, мені було відверто моторошно. А коли знову його побачила, зрозуміла, що тепер все буде відмінно. Чоловік допомагав мені з вибором пози, масував спину на кожній переймі, давав пити, допомагав дихати, ходити (бо з руки стирчала крапельниця), ніжно цілував і гладив чоло, коли сили вже майже покидали мене ... З ним я почувала себе впевненною і захищенною, могла на 100% зосередитись на народженні донечки. Щиро дякую від усієї нашої сім”ї!Олександра, мама 4-місячної донечки