15 лютого 1947 року проповідник і місіонер Glenn Chambers сів на літак до міста Кіто в Еквадорі, але так і не прибув за адресою. Через несприятливi погоднi умови повітряний лайнер зачепив верхівку гори, миттєво обірвавши життя пасажирів та екіпажу.
Як з’ясувалося пізніше, за кілька хвилин до посадки у літак Chambers написав листа своїй матері. А оскільки в аеропорту Маямі чистої картки паперу не знайшлося, то він написав свого листа на уривку рекламного оголошення. Посередині цього рекламного листка було написано слово “ЧОМУ?”, і от навколо цього слова, власне, і був сам написаний текст листа. Лист прибув через кілька днів після того, як мати дізналася про загибель сина. Відкривши конверт, вона змогла прочитати лише одне слово “ЧОМУ?”
Це ж питання стояло перед апостолами, коли їх Учителя заарештували, катували і розіп’яли на хресті. Це саме питання стояло перед Йосипом Ариматейським, коли він ішов до Пилата просити тіло Ісуса для похорону, загортав його у білу плащаницю, переносив до гробу та котив великого каменя, закриваючи вхід. Йосиф зробив те, що мав зробити. Жоден з родичів Христа не міг просити тіло для поховання, бо всі вони були галілеяни й жоден не мав гробу в Єрусалимі.
Напевно, тієї миті Йосиф ще не знав “ЧОМУ?” Пізніше він згадає слова пророка Ісаї: “Йому призначали гріб зі злочинцями, але Він похований у багатого, тому що не вчинив гріха, і не було неправди у вустах Його” (Іс.53:9). До Воскресіння, коли на всі “ЧОМУ?” відповідь стала зрозумілою, залишалося три дні. Йосип любив Спасителя і відчував, що більше не в силах приховувати цієї любові. Цього було достатньо для того, щоби діяти…
Від часу розп’яття і Воскресіння вже минуло понад дві тисячі років, але питання «ЧОМУ?» і надалі залишається відкритим. Це питання ми часто ставимо перед Богом, ставимо перед кимось, ставимо перед собою… Ми запитуємо себе і не завжди знаходимо відповідь. Навіть сьогодні, під час сьогоднішньої пандемії, ми запитуємо: «ЧОМУ?» І знову ж таки відповіді не знаходимо.
Може, ми не хочемо її почути, чи, може, не дуже наполегливо її шукаємо?.. А вона є, ота відповідь, котру хочемо почути. І навіть дуже конкретна… Називається вона – ГРІХ! Тобто, наш гріх і є причиною усіх бід і нещасть.
Поруч із тим, якщо питання «ЧОМУ?» ми поставимо перед Ісусом Христом, нашим Спасителем, Який повис на хресті, щоб Воскреснути, мабуть Його скривавлений палець вкаже нам на строки св. Євангелія, де написано: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним – світ спасти» (Ів.3,16-17).
Нам залишається це зрозуміти. І зробити висновки… Адже, ми таки – homo sapiens.
Чи ні?
Джерело :Блог отця Івана Галімурки
.jpg)
